I made this recording during a walk with my dog. We live in the city now and I really miss nature. I like the little forest near our house and when I have enough time, I go for a walk. I can still hear the hum of cars from the nearby road and I often run into people, but even this piece of nature is an escape for me. Since the war started, I have spent much more time in nature, and the cities now seem even more hectic, too noisy, too fast and unsafe.
Я зробила цей запис на прогулянці зі своїм собакою. Ми живемо у місті і я дуже сумую за природою. Я люблю невеличкий ліс біля нашого будинку і, коли у мене є достатньо вільного часу, я йду на прогулянку. Я все ще можу чути шум машин з найближчої дороги і часто натрапляю на людей, але навіть цей невеличкий шматочок природи є для мене місцем, куди я можу втекти від повсякденних турбот. Від початку війни я провела значно більше часу на природі, і тепер міста здаються ще більш метушливими, надто галасливими, швидкими та небезпечними.
Many forests in Ukraine have been burnt and they are unsafe because of landmines, but I can safely walk in a small forest near my home…When I walk in this forest, I try to focus on the sounds of my dog and on the sounds of the birds. I don’t like the sound of the nearby road but when you go a little bit deeper into the forest, you no longer hear the road as much. Sometimes I meet other dogwalkers and we have a brief chat. It’s always good, and it always makes me smile. When I came back from the walk, I wanted to hear what I had recorded. My boyfriend and I listened to the recording together as we were drinking our morning coffee. I realised that I was smiling and he was smiling, too, because we could hear our dog, her ‘zoomies’ and her breathing. It was nice.
Багато лісів в Україні згоріло через бойові дії. Багато з тих, що лишилися, є небезпечними через замінування. Проте я можу спокійно гуляти в невеликому лісі біля мого дому… Коли я гуляю цим лісом, я намагаюся зосередитися на звуках мого собаки та на звуках птахів. Мені не подобається шум сусідньої дороги, але коли заглиблюєшся в ліс, її вже не чути Іноді я зустрічаю інших власників собак, і ми обмінюємося парою коротких фраз. Це завжди добре, і це завжди змушує мене посміхатися. Коли я повернулася з прогулянки, я хотіла прослухати, що я записала. Ми з хлопцем слухали запис разом, коли пили ранкову каву. Я зрозуміла, що я посміхаюся, і він теж посміхався, тому що ми чули нашого собаку, його бігання колами та дихання. Це було приємно.
The interviewee said that when she listened to the recording, it made her and her boyfriend smile. It also makes me smile when I listen to it. The dog is panting due to her 'zoomies' and it sounds as if she is enjoying herself.
Респондентка сказала, що коли вона переслуховувала запис, він викликав посмішку в неї та її хлопця. Я теж автоматично усміхаюсь, коли слухаю його. Собака важко дихає через свої «бігання туди-сюди», і схоже, що вона дійсно насолоджується цим процесом.