My dog, like many in Ukraine, is disturbed by any explosion or sounds that remind her of an explosion. She barks to notify all family members about potential danger, but I`m sure that it’s also a way for her to express stress and fear.
Мою собаку, як і багатьох в Україні, дуже нервує будь-який вибух або звуки, які нагадують їй про вибух. Вона гавкає, щоб сповістити всіх членів родини про потенційну небезпеку, але я впевнена, що на додачу до цього, це спосіб для неї висловити свій стрес і страх.
When I made this recording and my other recording [of silence during the curfew], it was important from my perspective to share with you part of my everyday routine. Both the curfew [which begins at midnight] and the stress of my dog are things that I feel and acknowledge every night. My dog, for example, reacts to every air raid alert, drone attack and missile attack, and she goes crazy every time. It was stressful for me even to make this short snippet of my dog barking because my priority was to calm her down. At the end of the recording, you can briefly hear my partner speaking. He was very stressed about this recording task, and he persuaded me to stop and to do something in response to the situation, rather than simply to hold my phone and make a recording…The first sound that you hear is my dog’s ears. She had just woken up and she was shaking her head. The microphone on my phone did not pick up the sound that she was reacting to, but it was a distant drone attack. This is a common sound now, and so too is the sound of our air defence system. Sometimes these sounds are so loud that you think that something is going to fall on your head.
Коли я робила цей аудіозапис, та й другий теж [запис тиші під час комендантської години], для мене було важливо поділитися частиною мого буденного життя. І комендантська година [що починається опівночі] і гавкіт моєї собаки є чимось, що я чую, і з чим я маю справу щоночі. Моя собака, наприклад, реагує на кожну повітряну тривогу, атаку дронів чи ракет. Вона щоразу буквально божеволіє від цього. Для мене було дуже важко навіть записати цей невеличкий фрагмент, оскільки в той момент моїм пріоритетом було заспокоїти її. Наприкінці запису ви можете чути слова мого партнера. Він нервував через завдання з цим звукозаписом і переконував мене припинити записувати і зробити щось відповідно до ситуації замість просто тримати телефон і записувати те, що відбувається… Перший звук, який чутно на записі – це вуха моєї собаки. Вона щойно прокинулася і саме трясла головою. Мікрофон мого телефону не вловив звук, на який вона зреагувала, але це був звук віддаленої атаки дронами. Зараз цей звук, як і звук роботи систем нашої протиповітряної оборони, ми чуємо дуже часто. Інколи ці звуки такі гучні, що здається, ніби щось от-от впаде прямо тобі на голову.